Для чого потрібна очистка води?
Сучасні методи очистки води в себе включають три задачі – очистка води за хімічними і токсикологічними показниками, мікробіологічна безпека, і органолептичні властивості (смак, присмак, запах). Тобто вода для питних потреб має бути:
- Безпечною за хімічними сполуками (солями), які насичують воду.
- Безпечною за вмістом мікробіології, тобто відсутність хвороботворних бактерій та невисокого вмісту загальної кількості мікроорганізмів, адже вода в більшості випадків не є повністю стерильною.
- Приємною на смак і запах. В нашій практиці іноді трапляються такі випадки, що вода за всіма показниками (фізико-хімічними і мікробіологічними) відповідає вимогам питної води, а смак і запах залишають бажати кращого.
Для вирішення подібних задач очистки питної води використовують в основному методи, які полягають в наступному:
- Фільтрація через шар фільтроматеріалу
- Додавання в процесі водопідготовки різних розчинів реагентів або пропускання через неї реагентів у газоподібній формі
- Очистка води методом зворотнього осмосу або інших методів, які базуються на фільтрації через напівпроникні мембрани за умови значної різниці тисків
- Обробка ультрафіолетовим випромінюванням з метою стерилізації
В переважній більшості всі ці методи очистки води використовують комплексно в тісній взаємодії, доповнюючи і підсилюючи один одного. Саме залучення багатопланового підходу до водоочистки формує комплекс заходів, який дозволяє досягти високого ступеня очистки практично з будь-яким її початковим складом.
Фільтрація через шар фільтроматеріалів
Фільтрація через шар фільтроматеріалів є дуже ефективним методом і часто використовується у водопідготовці. Фільтроматеріали можуть комбінуватись в т.ч. за різними принципами дії. Самі фільтроматеріали бувають каталітичні, іонообмінні, адсорбційні тощо, їх різний тип є селективний по різним домішкам у воді і має різний характер дії. Також вони можуть бути із періодичною промивкою реагентами (таблетована сіль, гіпохлорит натрію і т.д.) або без такої (реагентні і безреагентні).
Основна задача під час фільтрації води – правильний вибір фільтроматеріалів, а також забезпечити належні технологічні умови їх експлуатації: висоту шару фільтрації, достатня кількість води для промивки і вспушування (переведення в зважений стан) під час промивки, швидкість потоку фільтрації. В таких динамічних умовах чим вищий шар фільтроматеріалу і чим повільніше проходить крізь нього вода, – тим краще очистка.
Дозування реагентів
Розглядаючи методи очистки, саме дозування реагентів рідко використовується як самостійний метод підготовки води для питних потреб. В більшості, використання реагентів іде в сукупності фільтраційних і мембранних технологій очистки питної води. Так антискаланти і інгібітори відкладень використовуються для більш стійкої і тривалої роботи систем зворотнього осмосу.
Аерація, озонування і хлорування використовуються із фільтрацією через шар фільтроматеріалів тощо. Наприклад, дозуванням рідкого гіпохлориту натрію, за рахунок вивільнення активного хлору, забезпечується доокиснення сполук у воді, які переходять в малорозчинну або нерозчинну форму, також відбувається її дезінфекція. В подальшому фільтрація такої води дає можливість вилучити ці нерозчинні сполуки.
Зворотній осмос і нанофільтрація
Високу ступінь очистки може забезпечити фільтрація води через напівпроникні мембрани при високій різниці тисків.
В технології зворотнього осмосу фільтрація за допомогою мембранних елементів дозволяє отримувати воду із пониженим вмістом солей, в т. ч. дозволяє знесолити морську воду до прийнятних показників і використовувати її для господарсько-побутових і питних потреб. Саме зменшення загального солевмісту у воді забезпечує видалення разом із цими солями тих, які перевищують норми для питної води.
Нанофільтрація, на відміну від зворотнього осмосу, має більш проникну мембрану і призначена для тонкої фільтрації але із суттєвим збереження мінерального складу води.
Ультрафіолетова стерилізація
Окремим методом підготовки води для питних потреб є ультрафіолетова стерилізація, цей метод по факту уникає контакту води із поверхнями, які мають будь-які сторонні властивості. Він призначений тільки для знезараження потоку води ультрафіолетовим випромінюванням, що при правильному підборі дози випромінювання (для питного водопостачання рекомендовано не менше 40 мДж/см забезпечує 99,99% ефективність.
Ультрафіолетове випромінювання при належному опроміненні інактивує (вбиває) всі мікроорганізми. Основною умовою ефективності УФ-стерилізації є прозорість води, щоб випромінювання проникало якнайбільше в товщу потоку. Саме із-за цього УФ-стерилізація в переважній більшості не може виступати самостійним методом підготовки питної води, а застосовується в комплексі із іншими.